Формування предметної (історичної) компетенції учнів через використання краєзнавчого матеріалу

Формування предметної (історичної) компетенції учнів через використання краєзнавчого матеріалу

Краєзнавча робота в школі передбачає цілий ряд ефективних методів і форм успішної навчально-виховної роботи. Завдяки вивченню, використанню місцевого історичного матеріалу учні мають змогу вийти за межі підручників, відчути історичні події, осмислити історичні процеси .

Теми для краєзнавчої роботи в школі досить різноманітні. Це і теми, присвячені вивченню історії села Єлисеївки, школи, і вивчення краю в певний період, археологічне вивчення краю, вивчення топоніміки, ономастики.

Комплексно вивчаючи історію краю, домагаюся того, щоб увага учнів зосереджуватись на основних явищах і процесах, які мали місце в історії даного краю. З доступною учням глибиною домагаюся, з одного боку, відображення і переломлення в історії краю загально історичних процесів, з другого – внутрішні зв’язки і відношення між подіями і явищами місцевої історії.

Для запровадження краєзнавчої роботи використовую різноманітні форми і методи навчання, зорієнтовані на поглиблене вивчення краєзнавчих об’єктів, формування навчальних компетенцій учнів, а саме методичні схеми і рекомендації вивчення краєзнавчих об’єктів; екскурсії до шкільної музейної кімнати , тематичні розповіді екскурсовода і керівника краєзнавчого гуртка Рябко Т.М.; навчально-практичні роботи, (з документами, архівними матеріалами з історії краю); зустрічі з учасниками, ветеранами війни, тематичні походи та експедиції; конференції з історії краю; організація книжкових тематичних виставок; робота з краєзнавчими текстами; дидактичні ігри з краєзнавства, брейн-ринг «Люби, вивчай свій рідний край», аукціони, ярмарки народних пісень, приказок, предметів побуту; тематичні бесіди і діалоги учителя та учнів.

Для школярів, що вибирають об’єктом краєзнавчої роботи історію рідного села, пропоную таку послідовність його вивчення:

1. Перша історична згадка про село.

2. Історичні відомості про заснування і назву села.

3. Як здійснювалась його забудова.

4. Перші поселенці села .

5. Як зростала чисельність населення.

6. Умови життя, заняття, національний і соціальний склад населення.

7. Вулиці села, їх назви та історія.

8. Які визначні історичні місця знаходяться у вашому селі.

9. Визначні особистості — вихідці з рідного села.

На уроках:

1. Роздавальний матеріал для краєзнавчих уроків-досліджень.

2. Використання фактів, подій, схем, фотодокументів, карт для актуалізації матеріалу на звичайних уроках.

3. Використання матеріалу для творчих завдань (творів, есе, віршів, розповідей від імені учасника події, сценок і т. ін.).

4. Інформаційний матеріал для складання тестових завдань для тематичного оцінювання з відповідних тем.

У позаурочний час:

1. Вибір тематики для наукових мікродосліджень.

2. Написання сценаріїв (вечір, сільське свято, сценки ).

3. Створення історичних ігор з використанням краєзнавчого матеріалу, історичних мікровистав.

4. Оформлення нових експозицій у шкільній музейній кімнаті.

5. Робота гуртка.

6. Написання родоводів.

7. Олімпіади, вікторини, конкурси, турніри.

Результатом нашої роботи є учнівські реферати, альбоми, буклети, складені за допомогою вчителів історичні довідки про наше село. Розглядаємо певний краєзнавчий об’єкт з учнями і під час тематичних екскурсій до краєзнавчої музейної кімнати, світлиці, створеної при будинку культури. Підсумком роботи, своєрідним звітом є учнівські реферати, їх захист.

Деякі школярі вибирають об’єктом вивчення історію вулиці села, де вони проживають за такою схемою:

• історія назви вулиці;

• події, що відбувались на цій вулиці;

• історія її забудови ;

• історія , різних установ, розташованих на вулиці;

• історія окремих будинків і споруд;

• біографії цікавих людей, які жили колись і проживають нині;

• пам’ятники історії, культури на цій вулиці.

Обираю тематику бесід з таких тем: «Рідна вулиця», «Історія вулиці, на якій ти живеш», «Історія вулиці в твоєму житті. Цікаво пройшла й вікторина «Що? Де? Коли?»для учнів 9-11 класів. Для підготовлених учнів пропоную підготувати заочну екскурсію для друга.

Зараз учні 9 класу працюють над вивченням історії школи. Кожна група має завдання:

• час побудови шкільного приміщення ,їх керівники;

• ініціатори, будівництва;

• перші вчителі;

• роль школи в культурному житті села;

• знатні люди — вихованці школи;

• сучасні набутки школи .

Члени краєзнавчого гуртка разом із його керівником систематизують матеріал для експозиції «Історія школи» в музейній кімнаті школи. Готують цикл екскурсій: «Діяльність школи на різних етапах історичного розвитку», «Перші учителі нашої школи», «Відомі люди краю — вихованці школи».

Учні 8-10 класів працюють у фольклорних експедиціях, об’єктом дослідження - усна народна творчість на території села.

Деякі учні обирають для дослідження такий краєзнавчий об’єкт, як історія свого роду. Зміст вивчення такий:

1. Прізвище, ім’я учня (клас), національність, рік народження, місце народження.

2. Мої батьки (батько, мати — також і її дівоче прізвище), сестри, брати, їхня спеціальність, як допомагають мені вчитись.

3. Мої предки: дідусь, бабуся, прадід, прабаба. Прізвище. Живуть чи померли? Де поховані? Чим займалися раніше, які знали народні традиції, ремесла, що про них говорять батьки? Про які цікаві історичні факти, події дізнались з їх уст?

4. Що мені відомо про моїх родичів (їх освіта, умови життя, чим захоплюються, заняття). Чи знають український фольклор? Які з народних пісень їм найбільш до вподоби і чому? За що любите і поважаєте своїх предків? Як доглядаєте за могилами і пам’ятниками померлих? Кого з них наслідуєте у своєму житті? Запишіть до свого родоводу пісні, легенди, приказки, колядки, , які знають ваші батьки і родичі. Яке походження вашого прізвища? Які легенди і перекази з ним пов’язані?

Такі дослідження є вдячним матеріалом для проведення родинних свят: «Історія роду — історія України, рідного краю», також оформлення альбомів «Пам’ять родоводу», «Роде наш красний».

Використовуючи зібраний матеріал музейної кімнати, для учнів проводяться екскурсії,підготовлені гуртківцями: «Традиційні народні ремесла краю», «Українське житло та його особливості», «Особливості одягу єлисеївців», «Знаряддя праці селян на території краю, предмети побуту, житла». У цікавій та оригінальній формі пройшов «Ярмарок єлисееївських страв», конкурс «Малюю писанку».

Експозиції музейної кімнати, дослідження наявних у музеї документів постійно використовую на уроках історії, проводячи уроки там. Також використовую навчальні екскурсії під час проведення уроків, демонструючи музейні експонати на уроках.

Без знання своєї історії, культури, свого родоводу, традицій народу і сім’ї неможливо виховувати підростаюче покоління країни. На уроках історії в 5 класі під час вивчення теми «Про що можна дізнатися з сімейного альбому. Родинне дерево» вчитель використовує фотографію зі шкільного музею створену на початку XX століття під час освячення церкви святого Іллі, яку було споруджено в селі Єлисеївка на кошти прихожан. Учні досліджують фотографію як історичне джерело за пам’яткою. На цьому ж уроці учні створюють власні родинні дерева.

З метою збереження народної пам’яті про події Великої Вітчизняної війни учням були запропоновані завдання, що передбачали самостійне дослідження та підготовку проекту. Історії конкретних людей, їх життя й боротьба складають величну і різнобічну картину минулого. Учениця 10 класу Педан А. зібрала матеріал про колишнього односельця Ананченка Петра Назаровича – в’язня табору смерті Бухенвальд.

Історичне краєзнавство також реалізується і в позаурочній роботі, під час проведення виховних заходів. При виконанні індивідуальних творчих і дослідницьких завдань краєзнавчого змісту учні самостійно засвоюють навчальний матеріал та здобувають навички застосування його на практиці, що позитивно впливає на процес саморозвитку та самореалізації.

Шкільна музейна кімната. Екскурсія. 9 клас. «Історія однієї фотографії»